Заводи з переробки відходів. Перспективи та реалії бізнесу

Сміттєпереробний бізнес в Україні перебуває на початковому етапі формування. Про необхідність стратегії розвитку сміттєпереробній галузі говорять давно, але перші кроки на цьому шляху були зроблені тільки за останній рік. Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова в кінці травня минулого року, подальше її закриття, і до сих пір невирішена проблема вивозу Львівського сміття, в черговий раз показали всю гостроту проблеми утилізації відходів.

Кілька слів про цифри

Поговоримо трохи про статистику. На сьогоднішній день, за різними підрахунками від 4% до 7% території України займають сміттєзвалища. Тобто більше 40 тис. Кв. км. в Україні – завалені відходами і в найближчі 300 років, земля не буде придатна для с / г діяльності, лісопосадок і т.д. Згідно з даними Держкомстату, щорічно в Україні виробляється понад 350 млн тонн відходів, з яких переробляється або спалюється до 5%, таким чином загальна кількість сміття в нашій країні становить вже понад 12 млрд. Тонн.

Ситуація в розвинених країнах

У розвинених країнах сміттєпереробка є прибутковим бізнесом. Наприклад тонна очищеного пластика коштує близько 1000 євро, з огляду на що 50-60% твердих побутових відходів становить саме він, сфера здається дуже привабливою для інвесторів. Вторсировину переробляють в електроенергію і тепло, з відходів деревини роблять пелети, якими можна опалювати приміщення, пластик переробляють в гранули і роблять корпусу для побутової техніки, іграшок, труби, і інші пластикові вироби, особливою популярністю пластикове вторсировину користується у власників 3D принтерів. Лідером по переробці сміття є Швеція з показником в 99% сміття, що переробляється, це виявилося настільки вигідно, що ця країна почала імпорт відходів з інших держав.

У чому причини провалу сміттєпереробного бізнесу в Україні

Чому ж все так сумно з сміттєпереробки у нас? В Україні на переробку відправляється всього 4% відходів. На території нашої країни працює 17 підприємств переробки макулатури, 35 з переробки пластику і ще 27 займаються склобоєм. При цьому дані компанії завантажені лише на 40%, і як не дивно сировину вони імпортують, щоб довантажити потужності. Причиною тому є 2 чинника:

• В Україні викинути сміття дешевше, ніж переробити. Станом на кінець 2015 року, для комерційних структур ціна на викид сміття становила 16 грн за кв.м., а тариф на утилізацію – 53 грн за кв.м., при цьому тонна готового до переробки пластику коштує всього 5000 грн, ось і виходить, що комерційної вигоди в переробці немає.
• Другий фактор – це відсутність культури поділу побутових відходів. Складно уявити собі 2 сміттєвих відра на українській кухні. Експерименти з установкою кольорових контейнерів для різних типів сміття, себе не виправдали, люди викидають в них все в перемішку, та й такі контейнери є менш ніж в 400 населених пунктах України. Крім того, для вивезення роздільного сміття, потрібно як мінімум дві машини, одна для харчових відходів, інша для ТПВ, і далеко не всі перевізники можуть собі це дозволити.

Резюме

Чиновники визнають, що ситуація зі сміттям в Україні критична, і останній рік ведеться активна розробка правових актів, що посилюють регулювання поведінки з відходами, а також введення додаткового податку на екологію, підприємствам виробляють пластик, тару, фольгу і т.д. У сфері сміттєпереробного бізнесу також намітилися позитивні зміни. Так, компанія ТММ, веде переговори з київською владою, про будівництво сміттєпереробного заводу в межах міста, при позитивному результаті, підприємство може запрацювати вже до кінця 2018 року. Наприклад, у Вінниці в рамках проекту державно-приватного партнерства побудовані 12 газозбиральних свердловин на звалищах, встановлена ​​когенераційна установка потужністю 710 кВт / год, проводиться електроенергія.

На жаль, такі приклади поки що поодинокі, але при правильному державне регулювання і вільному доступі компаній на цей ринок, перспективи розвитку сміттєпереробного бізнесу в Україні – колосальні.