facebooktwittertwittertwittertwitter
triangle
triangle
triangle

Про стратегічний план об’єкта нерухомості

Стратегічний план об’єкта нерухомості (strategic facilities plan (SFP) – це дорожня карта, за допомогою якої фасіліті менеджери повинні інформувати інших про поточну діяльність, а також які цілі ставлять перед собою і якими методами планують покращувати роботу будівлі. Це також документ, що визначає політику та пріоритети об’єкта нерухомості. Крім того, завдяки SFP фасіліті менеджери встановлюють чіткі параметри для дій і забезпечують відповідність діяльності корпоративного напрямку.

Про стратегічний план об'єкта нерухомості

Виходячи з практики, для будівлі в 100-200 тис. кв.м. розробка такого плану може зайняти півроку. До речі ефективність SFP прямо пропорційна зусиллям вкладеним в його розробку, так як цей документ повинен враховувати безліч параметрів і змінних.

Стратегічний план об’єкта нерухомості складається з обов’язкових шести компонентів:

  1. Місія. Першим кроком в складанні проекту SFP є розробка формулювання місії фасіліті команди, що містить політики з відповідними цілями і завданнями. Ця частина повинна бути заснована на місії компанії клієнта, цілях та завданнях. Наприклад, якщо компанія здійснює продаж, слід пріоритезувати необхідність успішних продажів
  2. Цілі і завдання. Даний пункт випливає з формулювання місії і встановлює функціональні параметри і робочі стандарти для фасіліті команди. Цілі – це кількісні параметри, перекладені в вимірні завдання, такі як завершення певного будівельного проекту. Завдання ж є якісними параметрами, наприклад, завершення програми стандартів.
  3. Ситуаційний аналіз. Це процес збору інформації про зовнішні та внутрішні події, які можуть зробити істотний вплив, негативний або позитивний, на роботу фасіліті менеджерів в наступному році. Наприклад, корпоративні стратегічні планувальники можуть не знати про законодавство, яке змінює вимоги щодо якості повітря в приміщеннях.
  4. Ключові змінні. Необхідно визначити ключові змінні, які можуть вплинути на успішне функціонування будівлі. Наприклад, якщо передбачуване збільшення фінансування на управління експлуатацією будівлі відкладається, це унеможливлює встановлення нових комп’ютерних робочих станцій, так як це вимагає оновлення системи електропостачання об’єкта. Знання того, що відбувається в будівлі, має вирішальне значення для ефективного бюджетування та експлуатації. Кожна ключова змінна повинна бути перерахована в порядку пріоритету, в залежності від її впливу на об’єкт, компанію або і те й інше.
  5. Стратегічні сценарії. Розробка сценарію дозволяє керівнику об’єкта планувати на основі ймовірності того, що певні події можуть відбутися протягом майбутнього року, і відповідно встановлювати пріоритети і дії. Ідея, що лежить в основі сценаріїв, полягає в тому, щоб «репетирувати» ймовірні події і бути готовими діяти в разі їх виникнення. Щоб переконатися, що сценарії життєздатні, розробіть три-п’ять варіантів; зробіть кожний матеріально відмінним від інших; зробіть кожен з них реалістичним (правдоподібним); і посиліть кожен сценарій з припущеннями, що лежать в його основі.
  6. Рекомендована стратегія. Виходячи із сценаріїв, необхідно запропонувати рішення для осіб які приймають рішення в компанії. Вибір стратегії повинен відповідати наступним критеріям:
  • Вона повинна мати внутрішню узгодженість.
  • Вона повинна відповідати корпоративній культурі і навколишньій дійсності.
  • У стратегії повинна бути гнучкість.
  • Відповідні ресурси для її реалізації повинні бути доступні.
  • Вона повинна включати прийнятну ступінь ризику для компанії.
  • Вона повинна бути досягнута в належні терміни.
  • Вона повинна бути практичною.
  • Стратегія об’єктів повинна бути чіткою і зрозумілою для корпоративного управління.

Таким чином, цей документ визначає напрямок руху для всієї будівлі в цілому і об’єднує його зі стратегією компанії, щоб досягти максимально ефективних результатів. Безперечно, такий підхід дає розуміння цілей і завдань на найближчий рік – два і дає певну конкурентну перевагу.