Інтернет речей. Прогнози розвитку і можливості для фасіліті сектора

Створення комфортних і ефективних просторів стає пріоритетом у всіх секторах економіки. Саме тому інтернет речей стає однією з головних технологій не тільки для окремо взятих об’єктів нерухомості але і для цілих міст і навіть регіонів.

Цифри і факти

На кінець 2018 року в світі налічувалося вже більше 22 млрд. підключених пристроїв. Тобто на кожного жителя землі припадає більше трьох віддалено підключених пристроїв. Деякі аналітики стверджують, що до кінця 2020 року ця цифра може подвоїтися. Можливо це надто оптимістичний прогноз, однак якщо врахувати що в цьому році витрати на цю технологію в світі складуть близько 725 млрд. доларів, а до 2022 року сума досягне 1 трильйона, то IoT однозначно буде однією з передових технологій у всьому світі.

Лідируючими секторами на даний момент є виробництво і транспорт, на них припадає майже третина загальних витрат, далі йде споживчий ринок. Однак за рахунок технологій розумного будинку і підключених автомобілів ця галузь в найближчі 5 років може вийти на перше місце.

На даний момент основним джерелом витрат для компаній є апаратна частина. Закупівлі датчиків і сенсорів, установка окремих систем. У середньостроковій перспективі акцент зміститься в бік програмного забезпечення, яке зможе допомогти в управлінні всіма підключеними пристроями, а також аналізі та моніторингу даних.

Можливості інтернету речей для фасіліті менеджменту

Значення цієї технології для ФМ галузі складно переоцінити. Це новий виток у розвитку фасіліті сервісів в цілому. Згідно з останнім дослідженням компанії Microsoft, 85% організацій в розвинених країнах, хоча б частково використовують IoT. Вражаюча цифра якщо врахувати, що ще кілька років тому про інтернет речей мало хто знав. Для фасіліті компаній це означає, що впровадження IoT проектів для операційної оптимізації, продуктивності персоналу і поліпшення енергоменеджменту стає критично важливою.

Головними проблемами в розрізі впровадження таких проектів на підприємствах клієнтів є відсутність ІТ інфраструктури, нестача кваліфікованого персоналу з досвідом роботи в цій сфері. Крім того, актуальним є питання кібербезпеки. Фахівці погоджуються з думкою, що будівлі стають більш уразливими для кіберзлочинів і компаніям необхідно стратегічно переглянути бюджет на посилення захисту.

Однак всі ці перешкоди не уповільнюють темпів поширення інтернету речей в будівлях. Найбільші міжнародні фасіліті оператори у співпраці з передовими технологічними компаніями поступово впроваджують масштабні проекти. Одним з головних прикладів служить ISS, яка в тандемі з Microsoft пропонує комплексні індивідуальні рішення для своїх найбільших клієнтів. Про глобальні результати поки судити рано, впровадження таких систем може займати до декількох років, проте проміжні результати досить оптимістичні.

Прекрасним прикладом також є найвища будівля в світі Бурж Халіфа. Тисячі датчиків і сенсорів, автоматично регулюють роботу систем освітлення, подачі води, кондиціонування, вентиляції, і унікальна комп’ютерна система збирає всі дані на єдиний пульт управління, за яким може працювати всього один оператор, управляючи величезним будинком.

На жаль, українські реалії поки що більш прозаїчні. Впроваджувати цілісну систему управління будівлею з використанням інтернету речей поки занадто дорого. Однак проекти з впровадження технології на окремі системи будівлі вже є і в нашій країні. Період окупності для них поки набагато більший ніж в західних країнах, проте постійне зростання цін на енергоносії і подальший технологічний прогрес можуть стати поштовхом для широкого застосування IoT в нашій країні.